У сві́ті існу́є бе́зліч велико́дніх тради́цій. Напри́клад, у Фра́нції батьки́ готу́ють шокола́дні я́йця і хова́ють їх від діте́й. По́тім ді́ти знахо́дять їх і кида́ють я́йця вго́ру. Чиє́ яйце́ впаде́ пе́ршим, той програ́в.
В А́нглії є традиці́йна гра, в ній ді́ти по всьо́му буди́нку шука́ють ко́шики з со́лодощами та фарбо́ваними я́йцями, які́ захова́в велико́дній за́єць. Хто збере́ найбі́льше со́лодощів — той перемі́г.
Традиці́йний німе́цький велико́дній кро́лик теж дару́є ді́тям фарбо́вані я́йця. По́тім вся сім’я́ прикраша́є ни́ми велико́днє де́рево.
У Шве́ції прикраша́ють гілки́ дере́в та домі́вку кольоро́вим пі́р’ям і мале́нькими дерев’я́ними я́йцями. А ді́ти отри́мують подару́нки: я́йця з пап’є́-маше́, розмальо́ваних курча́т або́ кро́ликів.
Тради́ція би́тися я́йцями актуа́льна для бі́льшості краї́н сві́ту. Адже́ яйце́ символізу́є нове́ життя́, і щоб да́ти йому́ доро́гу, потрі́бно розби́ти яйце́.
В Украї́ні є уніка́льна тради́ція роби́ти пи́санки – велико́дні я́йця з символі́чним орна́ментом. Пи́санки – це ду́же да́вній зви́чай, ще за часі́в Ки́ївської Русі́ молоді́ дівча́та розпи́сували я́йця особли́вими візеру́нками і дарува́ли їх хло́пцям. Той, кому́ зроби́ли таки́й подару́нок, міг загада́ти бажа́ння, і воно́ обов’язко́во збува́лося.
